Я почав збирати матеріали з приводу заліза і намагатися розібратися як це працює, коли замість допомоги своїм рослинам – вчинив дикий спалах водоростей у своєму 20-літровому кубіку.
В мене почала жовтіти хеміантус куба, що було схоже на хлороз, додавши заліза я провів тести, які показали, що заліза в акваріумній воді нема. Я додав ще заліза. І знову тести нічого не знаходять. Купивши добрива іншого виробника – я додаю ще заліза. Як ви мабуть вже здогадались, закономірним результатом моїх дій став спалах водоростей.
Сидячи поруч із акваріумом, де незрівнянно майоріло зелене волосся водоростей (це дійсно було красиво), я провів не один вечір за пошуком і вивчанням матеріалів по темі заліза. Результатом цього процесу і стала ця тема на Форумі, яка містить інформацію, що здалася мені корисною. У кінці матеріалу буде наведено джерела інформації, що я використовував.
Сподіваюсь, що наведена нижче інформація і вам буде цікава і дозволить не повторювати моїх помилок (робіть свої власні).
Залізо
Зміст
Реактивність заліза
За що відповідає залізо в рослинах?
Чому в акваріумі так мало заліза?
Як рослини поглинають залізо?
Дефіцит заліза
Надлишок заліза
Тести води на вміст заліза
Фітоіндикація
Залізо і водорості
Кондиціонери для води та залізо в акваріумі
Способи подачі заліза у воду
Яку форму заліза найкраще використовувати в акваріумі?
Спеціалізовані залізовмісні добрива
Автоматизація подачі рідких добрив
Підсумок
Джерела інформації
Wikipedia: залізо, ферум (хімічний знак – Fe, лат. ferrum) - хімічний елемент з атомним номером 26, що належить до 8-ї групи, 4-го періоду періодичної системи хімічних елементів.
Проста речовина — залі́зо, сріблясто-сірий, електропровідний, пластичний і ковкий метал.
Реактивність заліза
В водних умовах (річки, озера або домашні акваріуми) залізо не має легкого життя. Воно надзвичайно чутливе (реактивне) до кисню. Але кожен акваріуміст хоче, щоб у його акваріумі було достатньо кисню, щоб риби не мали проблем із диханням. На жаль, кисень не є єдиною проблемою, з якою стикається залізо в акваріумі, оскільки воно також утворює багато солей, які практично не розчиняються у воді. Для багатьох акваріумних рослин залізо доступне у воді лише в другому ступені окислення (Fe2), тому його висока реактивність створює деякі проблеми для акваріумістів.
За що відповідає залізо в рослинах?
Залізо необхідне для ферментів, щоб каталізувати багато хімічних реакцій, що відбуваються в рослинах. Каталізатор, у свою чергу, є речовиною, яка дозволяє реакції відбуватися за набагато м'якших і ефективніших умов, щоб рослина зберігала енергію, необхідну для життя. У хімії такі речовини називаються кофакторами.
Завдяки дуже ефективній зміні ступеня окислення з Fe2+ на Fe3+ (і навпаки), залізо чудово підходить для транспорту електронів. Крім того, як і у людей, воно необхідне для дихання рослин – як необхідний компонент для дії цитохрому в клітині, білка, що використовується в дихальному циклі.
Чому в акваріумі так мало заліза?
Залізо є всюди навколо нас. Як же так виходить, що його завжди не вистачає в акваріумі? У воді залізо утворює нерозчинні оксиди, гідроксиди, солі та легко поєднується з DOC (Dissolved Organic Carbon, розчинений органічний вуглець). Раніше хлорид заліза (III) FeCl3 широко використовувався як коагулянт для очищення стічних вод і води від надлишку фосфату (PO43-) за реакцією: Fe3+ + PO43- → FePO4↓, де утворюється помаранчевий або коричневий осад, який часто можна спостерігати на осадових (ниткових) фільтрах, дуже популярних як попередня фільтрація в домашній водопровідній системі.
Як рослини поглинають залізо?
Рослини, що ростуть на поверхні землі, зазвичай не мають проблем з доступом до заліза. Оскільки воно необхідне для їхнього життя, вони розробили дуже розумні способи його отримання. Використовуючи свою кореневу систему, вони підкислюють ґрунт навколо себе іонами H+, щоб збільшити мобільність і змінити ступінь окислення з Fe3+ на Fe2+. Ще розумніший спосіб – виділяти (в ґрунт навколо коренів) комплексони Скрытый текст
Поліамінокарбонові кислоти (комплексони) — молекули, в яких з атомом азоту зв'язано декілька алкілкарбоксильних груп —СН2СООН, що здатні одночасно зв'язувати центральний атом комплексу декількома донорно-акцепторними зв'язками. Комплексони утворюють міцні, розчинні у воді сполуки з більшістю катіонів.
Органічна хелатотвірна сполука. Стійкість утворюваного комплексу з катіонами металу залежить, зокрема, від числа, положення та основності донорних атомів, якими визначаються кількість та розмір утворюваних хелатних циклів
, які поглинають Fe3+ і транспортують залізо в рослину. Водні рослини з розвиненою кореневою системою користуються подібними способами, але постійна присутність розчинника, такого як вода, іноді стає небезпечною. Найбільша проблема – це поглинання заліза стебловими рослинами, для яких корені є лише органом прикріплення (закріплюють їх у субстраті), але вони поглинають поживні речовини з води.
Дефіцит заліза
Залізо необхідне для процесів життєдіяльності у рослин. Воно не є мобільною сполукою, тому у разі його відсутності в новоутворених частинах організму рослина не здатна транспортувати використане залізо далі. Це призводить до того, що дефіцит буде спостерігатися на свіжозростаючих листках, найшвидше у швидкозростаючих рослин. Ці дефіцити проявляються у вигляді збліднення та карликовості листя. Подібний ефект виникає і при відсутності марганцю (Mn), але тут ми також маємо справу з втратою верхівки росту рослини. Щоб полегшити контроль, ви можете посадити у свій акваріум звичайний мікрантемум малоквітковий (Hemianthus micranthemoides). Ця рослина дуже швидко реагує на зміни концентрації заліза у воді, тому він чудово працює як своєрідний живий індикатор. Такий самий ефект можна досягти, посадивши, наприклад, елодею канадську (Elodea canadensis).
Зверніть увагу, дефіцит заліза може бути викликаний не тільки його відсутністю, а і надлишком міді, марганцю або цинку!
Надлишок заліза
Як ви вже можете здогадатися з вищезазначеної інформації, у добре функціонуючому та стабільному акваріумі досить важко створити ситуацію, коли вода буде надто насичена іонами заліза. Але при використанні субстрату все інакше. Розвиток рослини, яка утворює розгалужену кореневу систему, може бути пригнічений, якщо в середовищі занадто багато заліза.
Водяна криптокорина Вендта (Cryptocoryne wendtii 'brown'), покрита для тесту великою кількістю глиняних кульок з високим вмістом солей заліза, почала втрачати листову пластину через тиждень. Коли її витягли з середовища через 16 днів, її коренева система була безповоротно пошкоджена.
Токсичність заліза зустрічається як у рослин, так і у людей (наприклад, у хворих на гемофілію, які перевантажені залізом через безперервне переливання крові). Токсичність виникає, коли клітинне окислення заліза (Fe2+) виробляє високоактивні кисневі радикали, які можуть вбивати клітини, руйнуючи ДНК, мембранні ліпіди та білки.
Токсичність заліза була вивчена щонайменше на двох видах водних рослин. Дослідники повідомили про зниження росту бур’яну Potamogeton pectinatus на 75% після додавання заліза (1,2 мг/г FeCl3) до субстрату. Листя побуріло. Коріння сповільнилося в рості та стало блідим або червонувато-коричневим. Hydrilla verticillata, піддана впливу колодязної води, що містить 1,2 ppm Fe, покрилася іржаво-коричневим кольором і почала розпадатися.
Ілюстративний приклад
Питання. Я додав залізо в свій акваріум, щоб зменшити вміст фосфатів у воді. Фосфат реагує з Fe, утворюючи нерозчинні фосфати заліза. Через шість днів вміст фосфатів знизився з 0,6 ppm до 0,1 ppm, і я почав помічати дефіцит фосфату в деяких рослинах. У криптокорин були коричневі плями на листі, які поширилися на весь лист. Види рослин, що швидко ростуть, здавалося, не постраждали.
Відповідь. Здається, ви плутаєте дефіцит фосфату з токсичністю заліза. Рівні PO4 0,1 ppm достатні для росту рослин. Коричневі плями є відкладеннями заліза, що свідчить про токсичність заліза, а не про дефіцит поживних речовин. Ваші швидше зростаючі рослини не виявляли проблем, оскільки вони можуть «розбавити» метал під час нового зростання. Повільно зростаючі рослини перебувають у невигідному становищі, оскільки рівень металу накопичується в старих тканинах до шкідливих рівнів.
Тести води на вміст заліза
Доступні тести визивають питання. Бо залізо існує у дуже різних формах, а тести можуть визначити лише деякі із них.
Ось що з цього приводу пише Сергій Єрмолаєв, ака yermolayev, засновник компанії Aquayer:
Цитата:
Тестировать концентрацию железа в аквариумной воде не имеет смысла ввиду следующих причин:
1. Тесты не улавливают железо в сильных хелатах. А многие удобрения или полностью или частично содержат железо в сильных хелатах. AQUAYER Микро и Железо содержат сильные хелаторы в разной степени, но содержат. Железо тестами должно улавливаться частично.
2. Железо если не в сильных хелатах, долго в аквариумной воде не живет. Оно или быстро потребляется растениями, или осаждается. Это происходит в течение одного дня.
Ще один коментар стосовно тестів на вміст заліза від Прохора, ака DEPS, координатора розділу «Растения», в темі «чем замерять железо?» на Форумі:
Цитата:
Опять нюанс-многие пользуются микро на основе 2-х валентного железа, замеряя в течение 20 мин мы можем его определить как закисное, но под него "заточен" другой реагент, потом закисное поменяет валентность и станет окисным, но это не значит, что оно выйдет из комплекса, опять же-стабильный хелатор и индикатор слеп..
Но есть ещё один вид железа-связанное органикой (гуминовые кислоты и т.д), оно конечно лежит в виде нерастворимых соединений, но это совсем не значит, что оно не восстанавливается и не потребляется растениями.
Так вот что будем определять? 2-х, 3-х, Fe-DOC (которое кстати не определяется, но оно есть). В общем, считать железо дело неблагодарное и не информативное.
Більш детально ви можете ознайомитися із цим питанням у наступних обговореннях на Форумі:
Я планую зробити серію побутових тестів, просто що б підтвердити на практиці яке залізо які тести можуть «побачити» (якщо можуть). Викладу результати пізніше у цій темі.
Фітоіндикація
Фітоіндикація є потужним, і мабуть більш надійним ніж тести, інструментом для аналізу через спостереження за рослинами та їхніми реакціями на різні умови.
Наблюдения велись на не форсированных травниках с распространенными и нетребовательными растениями.
Если у травянистого эхинодоруса и красной нимфеи светлеют новые листья - явная нехватка железа. Его подача быстро восстановит растения. Нимфее желательно подложить под корни глиняные шарики, обогащенные микроэлементами, а эхинодорус предпочитает жидкие удобрения.
Если у этих же растений, а также у другой длинностебельки начинают мельчать и светлеть верхушки - есть повод поиграться и с железом и с магнием. Хлороз может быть вызван не только недостатком железа, но и магния. Кроме того, железо без марганца плохо усваивается растениями. Потому если добавлять железо, желательно добавлять и марганец. Так что, надо хорошо подумать о соотношении этих трех элементов.
Новые листочки сильно светлые, у старых темные прожилки у эхинодорусов и анубиасов - нехватка магния и/или железа.
Гарним показником того, чи конкретна проблема викликана надлишком або дефіцитом поживної речовини, є різниці в симптомах між рослинами, що ростуть повільно та швидко. Якщо є надлишок певної поживної речовини, рослини, що швидше ростуть, можуть не постраждати, оскільки вони можуть по суті «розбавити» поживну речовину через швидке утворення нових листків. Повільно зростаючі рослини не мають іншого вибору, окрім як збільшувати накопичення поживних речовин, поки не почнуть проявлятися ознаки надлишку.
Той самий процес працює і у зворотному напрямку; рослини, що швидше ростуть, виявлятимуть ознаки дефіциту поживних речовин раніше, ніж рослини, що ростуть повільно, які мають більший запас. Рослини зазвичай поглинають більше поживних речовин, ніж їм потрібно, і просто зберігають їх у клітинній тканині для подальшого використання. Проблеми виникають, коли накопичувальна ємність рослини перевищена, і накопичення поживних речовин стає токсичним, що впливає на функцію клітин.
Наприклад, накопичення заліза проявляється у вигляді коричневих плям на листках. Це буквально поклади заліза, які зібралися в одній області. Згодом додаткові відкладення заважають клітинам у цій області функціонувати належним чином, і уражена ділянка відмирає.
Багато проблем із поживними речовинами мають форму пожовтіння тканини листя – хлорозу – спричиненого нестачею хлорофілу. Хлороз виникає, коли рослина не може виробляти нормальну кількість хлорофілу через брак поживних речовин. Оскільки хлорофіл використовується для фотосинтезу, його нестача перешкоджає цьому життєво важливому процесу та впливає на всі аспекти здоров’я рослини.
Багато поживних речовин використовуються для виробництва та правильного функціонування хлорофілу, тому хлороз можна використовувати як загальний показник проблем з поживними речовинами в акваріумі.
Рекомендую вам подивитись запис виступу Ірини, ака Serpentarius, по темі "Фитоиндикация. О чем говорят "растения" (диагностика состояния аквариума по внешнему виду растений)" за 2016 рік:
Типова проблема із спалахом водоростей виникає після встановлення акваріума з садовою землею (soil), оскільки протягом перших двох місяців у воду виділяється значна кількість заліза. Лише після того, як ґрунт «осяде», вивільнення заліза припиняється, а проблеми з водоростями зменшуються.
Залізо як обмежувальна поживна речовина для водоростей
Обмежена доступність заліза в насиченій киснем воді відрізняє залізо від усіх інших поживних речовин рослин. Це тому, що вільне залізо (Fe2+ і Fe3+), яке є єдиною формою, яку водорості можуть використовувати, зазвичай не накопичується у воді. Воно або утворює різні осади заліза (FeOOH, FeCO3 тощо), або зв’язується з розчиненим органічним вуглецем (DOC). Не дивно, що більшість природних прісних вод містять лише невелику кількість заліза, більша частина якого пов’язана з DOC. Дійсно, концентрація заліза у більшості поверхневих вод, насичених киснем, становить менше 0.2 мг/л, і майже жодне не знаходиться у вільній формі, яку можуть використовувати водорості (або рослини). Твердоводні озера, зокрема, можуть мати мало доступного заліза.
Один дослідник виявив, що ріст водоростей обмежений залізом у кількох природних озерах. Культури фітопланктону з озера Тахо, США, були значно стимульовані додаванням лише 0,005 ppm Fe. Величезні території відкритого океану мають обмежений ріст водоростей, незважаючи на відносно високий рівень нітратів і фосфатів. Оскільки ці території знаходяться далеко від наземних джерел заліза (наприклад, ґрунтового пилу), залізо присутнє в надзвичайно малих кількостях, менше ніж 0,000056 ppm.
Таким чином, коли дослідники додавали залізо в експериментальні пляшки з водоростями та їх природною океанською водою, ріст водоростей стимулювався. Тобто оскільки залізо недовго зберігається у насиченій киснем воді, воно може обмежити ріст водоростей як в акваріумах, так і в океанах. На відміну від фосфатів та інших поживних речовин для рослин, які можуть і часто накопичуються в акваріумній воді, запас вільного заліза в акваріумній воді обмежений.
Як водорості отримують залізо
Рослини можуть отримувати залізо з субстрату, але водорості залежать від вільного заліза (Fe2+ і Fe3+) у воді. Незважаючи на те, що залізо у воді зв’язане (часто з DOC), воно тимчасово стає доступним завдяки реакції «фотовідновлення заліза».
Цю реакцію, яка потребує світла, значно прискорює розчинений органічний вуглець. Виділене Fe2+ може поглинатися водоростями або швидко окислюватися до Fe3+, яке водорості можуть швидко поглинати, або воно може зв’язуватися з більшою кількістю DOC. Ультрафіолетове та синє світло викликають найбільше фотовідновлення, оскільки вони мають енергію, щоб розірвати задіяні хімічні зв’язки. Таким чином, дослідники показали, що лише довжини хвиль нижче 520 нм вивільняють вільний Fe із DOC-хелатного заліза.
Малюнок: ріст водоростей і фотовідновлення заліза. Культури позначені «Normal Light» вирощували в середовищі без заліза при «холодному білому» освітленні при 120 мкмоль/м2/с. Єдиним джерелом заліза було DOC-зв'язане Fe. Культури «Restricted Light» вирощували в ідентичних умовах, за винятком того, що довжини хвилі світла нижче 520 нм були відфільтровані. Контрольні водорості (не показані на малюнку) адаптувалися протягом кількох днів і нормально росли в умовах обмеженого освітлення, якщо їх було забезпечено незв’язаним залізом
Водорості добре росли при нормальному освітленні з хелатним залізом як єдиним джерелом заліза. Однак, коли світлові хвилі з довжиною нижче 520 нм були відфільтровані таким чином, що фотовідновлення заліза було заблоковано, водорості відчували дефіцит заліза і не могли рости. Залізо зв’язується з різними хімічними речовинами та різними типами DOC. Усі ці комплекси заліза мають свою особливу «щільність зв’язування заліза» та сприйнятливість як до фотовідновлення, так і до хімічного відновлення. Таким чином, водорості дійсно можуть мати доступ до деякої кількості заліза навіть у темряві. Однак водорості отримають набагато більший запас за наявності світла та DOC.
Так, було виявлено, що рівні Fe2+ в одному озері були майже в 5 разів вищими опівдні, коли інтенсивність світла була найбільшою, ніж вночі. У природних системах (та акваріумах) фотовідновлення DOC-зв’язаного заліза, ймовірно, має важливе значення для постачання водоростей залізом.
Контроль заліза та водоростей
Залізо легко доступне для поглинання коренями в більшості субстратів. Тим не менш, вкорінені водні рослини легко поглинають залізо безпосередньо з води, навіть якщо їх посадити в субстрати, що містять залізо. Показано, що поглинання заліза Гідріллою (Hydrilla) дорівнює випаданню заліза в осад для видалення заліза з кисневої води. Таким чином, навіть укорінені рослини можуть витягувати вільне залізо (Fe2+ і Fe3+) з води, тим самим позбавляючи водорості так необхідної поживної речовини.
В акваріумах, які містять грунтовий шар, звичайне підживлення хелатним залізом, безсумнівно, непотрібне. Однак плаваючі рослини, як і водорості, залежать від заліза у воді і іноді потребують додаткового живлення. У тих рідкісних випадках, коли рослини виявляють зниження росту та/або ознаки дефіциту заліза, можна додати невелику дозу хелатного заліза (порошок FeEDTA, розчинений у воді). Однак для вкорінених рослин ґрунт містить величезну кількість легкодоступного заліза.
Рекомендації щодо підтримки певного рівня заліза можуть базуватися на даних, що не стосуються домашніх акваріумів. Водні ботаніки та комерційні виробники регулярно додають хелатоване залізо для рослин, що ростуть у стерильних умовах. За таких обставин додане залізо не сприятиме розмноженню водоростей. Але те, що працює для водних ботаніків і комерційних виробників, може не працювати для акваріумістів-хоббістів.
Кондиціонери для води та залізо в акваріумі
Припустимо, що в акваріумі є умови, які дозволяють іонам заліза існувати у вільній формі. Чи можемо ми перестати турбуватися? Не зовсім. Власники акваріумів використовують кондиціонери для води, щоб підготувати водопровідну воду для використання в акваріумах. Серед іншого, вони видаляють хлор і іони важких металів. Наразі найпоширенішою добавкою, що використовується в кондиціонерах, є EDTA (етилендіамінтетраоцтова кислота, версикова кислота). Ця добавка сама по собі погано розчиняється у воді, тому використовується її натрієва сіль (натрієвий едетат). EDTA є комплексоном. Щоб повністю зрозуміти дію цієї речовини, необхідно зрозуміти її різну спорідненість до окремих іонів. Один іон буде реагувати краще, інший гірше. Це співвідношення представлено нижче:
Чим вище значення logβ, тим більший потенціал EDTA для «поглинання» катіону. Це показує, чому залізо у формі Fe3+ можна подавати лише до кореневої системи. Це не тільки утворені оксиди та нерозчинні солі, які заважають цьому. Додавання EDTA негайно маскує іон ще до того, як він поглине важкі метали, від яких ми хочемо позбутися в першу чергу, такі як мідь (Cu), свинець (Pb) або цинк (Zn) і алюміній (Al). Окремі іони можуть обмінюватися в молекулі EDTA, замінюючи іон зі слабшою спорідненістю на сильніший.
Що, якщо ви не використовуєте кондиціонери? EDTA надходить не тільки з цього джерела, як ми побачимо далі в цій статті. І воду все одно потрібно обробляти.
Способи подачі заліза у воду
Щоб подати залізо в акваріум у біодоступній формі, потрібно знайти сполуки, які добре розчиняються у воді, але при цьому утримують іон у своїй структурі, щоб він не вивільнявся з молекули, оскільки він одразу з'єднається з чимось, що його витіснить. І тут на допомогу приходить раніше згаданий EDTA разом з цитратами або глюконатами та багатьма іншими сполуками.
EDTA - Етилендіамінтетраоцтова кислота - органічна сполука, чотириосновна карбонова кислота з хімічною формулою (HOOCCH2)2N(CH2)2N(CH2COOH)2, білий дрібнокристалічний порошок, малорозчинний у воді, не розчиняється в більшості органічних розчинників, розчинний у лугах, з катіонами металів утворює солі етилендіамінтетраацетат. Отримують шляхом конденсації етилендіаміна з монохлороцтовою кислотою. Застосовується як хелатувальний агент у різних галузях.
Більшість із нас не усвідомлює, скільки речей у нашому повсякденному житті містять EDTA у своїх інгредієнтах. Починаючи від пральних порошків до консервантів у косметиці та медичних застосувань. Таке різноманітне використання спричиняє забруднення антропогенного походження (в якому винна людина) і може порушити природний обіг іонів металів у природі. Комплекси EDTA розкладаються під дією світла (фотодеградація) і можуть також розкладатися бактеріями за відповідних умов рН середовища.
Цитрати
Ці сполуки не так давно були дуже популярні серед акваріумістів. Вони утворюються, серед іншого, в циклі Кребса. Ці солі дуже добре розчиняються у воді, але сьогодні їх рідко використовують. Вам доведеться синтезувати цитрат заліза (насправді натрій-залізо) самостійно з натрієвої солі, що ще більше ускладнює справу.
Глюконати
Солі, утворені реакцією з глюконовою кислотою. Сьогодні вони широко використовуються в медицині, головним чином через високу засвоюваність глюконату кальцію. Використовуваний в акваріумістиці, глюконат заліза (II) ідеально підходить для швидкого доповнення в акваріумах з низьким рівнем цього металу, у м'якій або помірно жорсткій воді з рН до 6.5-7.0.
DOC
Розчинений органічний вуглець утворюється в кожному акваріумі. Це свого роду природний захист акваріума від важких металів, присутніх у воді. Поєднуючись із залізом, він утворює запас цього елемента, що знаходиться у воді та в субстраті. З часом він розкладається, виділяючи невелику кількість заліза у воду – якраз вчасно для постійного споживання рослинами.
Глюконат осідає досить швидко і залишається стабільним протягом 5-20 хвилин, цитрат кілька годин, EDTA 2 дні, DTPA 4 дні, EDDHA 7 днів і так далі (залежно від рН).
Отже, наприклад, якщо вашим єдиним джерелом заліза буде лише глюконат, вам потрібно дозувати його 2 рази на день і в кінцевому підсумку багато (0,3-1 ppm заліза щодня).
Те ж саме стосується Fe-цитрату... і дозування органічних речовин у великій кількості зазвичай також сприяє розмноженню бактерій, а якщо ви дозуєте багато цитрату в поєднанні з сечовиною/аміаком, це також може сприяти (небажаному) росту водоростей.
Fe-IDHA сам по собі здається стабільним протягом 12-24 годин, тобто десь між цитратом і EDTA, але без деяких їхніх побічних ефектів.
Яку форму заліза найкраще використовувати в акваріумі?
На жаль, відповідь на це питання дуже складна. З попереднього обговорення видно, що у воді постійно циркулюють деякі кількості заліза, пов'язані з EDTA та DOC, які є природними резервуарами цього елемента. Більшість виробників не вказують, яка речовина міститься в добриві, яке вони пропонують. Зазвичай ми отримуємо лише інформацію про «хелат заліза». Ось чому так важливо спостерігати за акваріумом (памʼятаєте? – фітоіндикація!). Якщо рослини не показують жодних видимих ознак його відсутності, давайте застосовувати речовини, які спокійно, у своєму темпі потраплятимуть у воду. Для великих і раптових дефіцитів розгляньте можливість використання легкорозчинних солей або глюконату.
Ілюстративний приклад
Питання. Багато травників використовують хелатне залізо як добриво. Якщо Fe так міцно зв’язується з EDTA, як хелатне залізо може забезпечити рослини Fe?
Відповідь. Залізо повільно вивільняється (як Fe2+) із FeEDTA у присутності світла. Цей процес, який також стосується заліза, пов’язаного з DOC (див. стор. 178), забезпечує рослини залізом.
Рекомендація: не кваптеся купляти і лити залізо, якщо в вас є підозра на його нестачу. Спочатку спробуйте зробити пару підмін по 50% води і додати комплексні добрива і подивіться чи не виправе це вашу проблему.
Автоматизація подачі рідких добрив
Якщо ви обрали для застосування рідку форму добрив, то ви можете автоматизувати процес їх подачі у акваріум за допомогою автоматичних дозуючих помп:
Використовуючи попередню інформацію, ми можемо спланувати усунення дефіциту заліза. Спостерігаючи та вимірюючи зміни концентрації заліза, ми повинні вирішити, як дозувати добрива. Ми можемо використовувати легкорозчинні солі, щоб миттєво підвищити рівень заліза, але в той же час ми повинні знати, що деякі іони перейдуть у нерозчинні форми, зв'язуючись із фосфатами або реагуючи з киснем і DOC. Водночас ми можемо створити «запас» заліза в субстраті для рослин, які віддають перевагу отримувати його через кореневу систему.
Все залежить від нас, і кінцева мета, яку ми хочемо досягти, – це красивий і здоровий акваріум.
Джерела інформації
Ecology of the Planted Aquarium: A Practical Manual and Scientific Treatise, Diana Walstad
Encyclopedia of aquarium plants, Peter Hiscock
Iron (Fe) in the aquarium, Michał Wyskiel
Nutrient Deficiencies: Different Symptoms in Aquatic Plants, Simon Zhu
P.S.: якщо я припустився десь помилки, або не вірно зрозумів матеріали, що читав – пишіть, будемо виправляти
Последний раз редактировалось Deus; 03.09.2024 в 23:38..
Тільки не ображайтеся на стару бабцю Змію. Нічого особистого. Ви просили відгукнутися - от суб'єктивна думка хіміка. В біологію, біофізику, фізіологію, акваботаніку як науки не лізу. Бо не маю системних знань. Хоч і маю якийсь практичний досвід.
Вибачте, але як тільки я бачу посилання на Вікпедію, далі навіть не читаю. Многабукафф та профдеформація.
Я доземно вклоняюся вам за дуже об'ємну працю, але чи є в цьому сенс - не знаю. Чи допоможе цей допис комусь практично - побачимо по відгуках в темі.
Це те, про що я писала нещодавно у своїй відповіді в іншій темі. Для того, щоб визначити достовірність інформації чи джерела, треба мати системні знання. Бажано, підкріплені практикою. І тільки тоді братися за написання подібної монографії.
Ви на форумі не так давно. Дозвольте старожилу трохи вам допомогти.
1. Великі за об'ємом тексти, як би вони красиво не були оформлені, не читаються. Від слова ВЗАГАЛІ
2. Не кожна людина пам'ятає, що таке log, pH ( і чим він відрізняється від Рh), що таке EDTA,DTPA та інша лабуда. Думаю, ви і самі цього не знаєте. Тоді навіщо ті графіки, наукові викладки, формулювання? Тут присутні люди, яким теорія в такому вигляді недосяжна. Та і не потрібна
3
Цитата:
Наприклад, накопичення заліза проявляється у вигляді коричневих плям на листках. Це буквально поклади заліза, які зібралися в одній області. Згодом додаткові відкладення заважають клітинам у цій області функціонувати належним чином, і уражена ділянка відмирає.
А це вже за межами.... Якщо ви посилаєтеся на мене, ткніть мене носом, коли і де я таке писала чи казала. При всіх визнаю, що я стара маразматичка та видалю нафіг все, що писала чи говорила.
*Не все коричневе - залізо.
4.
Цитата:
P.S.: якщо я припустився десь помилки, або не вірно зрозумів матеріали, що читав – пишіть, будемо виправляти
Пробачте заради Бога, цим займаються в школі в процесі навчання та складання іспитів.
Ще раз пробачте. Я зовсім не хочу вас чимось образити. Навпаки, чим зможу, допоможу
*Перед тим, як зареєструватися на форумі 20 років тому, я місяць його читала.
Ще раз пробачте стару бабцю. Ви колись теж будете стареньким.
__________________
Откройте доброму человеку, а то он выломает дверь. Не надо дергать никогда не спящую Змию за хвост.
Теорія - ВЕЛИКА СИЛА)
Але практика доводить що...
В кожній банці все якось під ці лозунги не робить.
Багато невідомих,починаючи зі складу окремо взятої води.
Шукайте)
__________________
...так кто ж ты,наконец?-Я-часть той силы,что вечно хочет зла и вечно совершает благо.
Чогось згадав, як друзі батьків у дитинстві звали мене "Бабка-Владька"
Цитата:
Сообщение от Serpentarius
як тільки я бачу посилання на Вікпедію, далі навіть не читаю
Згоден, що Вікіпедія може містити недостовірні дані. Але як місце з якого можна почати вивчати якусь тему - мені подобається. Майже завжди є посилання на книжки чи статті, що вже викликають більшу довіру.
Але для цієї теми я взяв з Вікі лише перші два речення, що б якось заїхати в тему обговорення заліза. Може придумаю інший вступ.
Цитата:
Сообщение от Serpentarius
Для того, щоб визначити достовірність інформації чи джерела, треба мати системні знання. Бажано, підкріплені практикою. І тільки тоді братися за написання подібної монографії.
Згоден. Але прочитавши наявні теми про залізо я не знайшов якогось більш-менш комплексного опису і розʼяснень. Тому вирішив розібратися і паралельно законспектувати матеріали з цієї теми. Сподіваюсь, що ми разом із профільними фахівцями зможемо виправити наявні помилки (якщо такі є) і зробити цю тему корисніше.
Цитата:
Сообщение от Serpentarius
Великі за об'ємом тексти, як би вони красиво не були оформлені, не читаються. Від слова ВЗАГАЛІ
Згоден, вийшло багато тексту. Може, якщо вдасться створити аналогічні теми по іншим мікроелементам, то придумаємо як організувати інформацію у більш сприятливій для розуміння формі.
Цитата:
Сообщение от Serpentarius
Не кожна людина пам'ятає, що таке log, pH (і чим він відрізняється від Рh), що таке EDTA, DTPA та інша лабуда. Думаю, ви і самі цього не знаєте. Тоді навіщо ті графіки, наукові викладки, формулювання? Тут присутні люди, яким теорія в такому вигляді недосяжна. Та і не потрібна
І так і ні. Я не до кінця розумію хімічні формули, але якщо вони коректні - нехай будуть. Може хтось краще знає хімію і наявність формул допоможе краще зрозуміти матеріал.
По роду своєї професійної діяльності мені постійно доводиться працювати із інформацією і різними концепціями, що представляють для мене "black box". І те на що я орієнтуюся - це якісний підбір джерел інформації.
Я можу не повністю розуміти що таке EDTA та DTPA, але для практичного використання мені буде достатньо зрозуміти різницю в цих хелатах в контексті різного pH і вміти читати склад комерційного добрива.
Цитата:
Сообщение от Serpentarius
А це вже за межами.... Якщо ви посилаєтеся на мене, ткніть мене носом, коли і де я таке писала чи казала. При всіх визнаю, що я стара маразматичка та видалю нафіг все, що писала чи говорила.
Посилання на вас виділено у вигляді цитати. Мабуть не кращим чином розподілив інформацію у розділі про фітоіндикацію. Перероблю, що б не вводити в оману.
Стосовно коричневих плям - це з книги Енциклопедія акваріумних рослин, за авторством Peter Hiscock:
"For example, a build-up of iron manifests itself in the form of brown spots on the leaves. These are literally deposits of iron that have collected in one area. Over time, further deposits prevent the cells in that area from functioning properly and the affected area dies back."
Якщо це невірна інформація, то давайте видалю.
Цитата:
Сообщение от Serpentarius
Ще раз пробачте. Я зовсім не хочу вас чимось образити. Навпаки, чим зможу, допоможу
*Перед тим, як зареєструватися на форумі 20 років тому, я місяць його читала.
Ви мене зовсім не ображаєте. Я вдячний вам, що ви прочитали цю тему і дали зворотній звʼязок! Це цінно
Я теж читаю форум і дивлюсь відео. Сподіваюсь колись розібратися у темі на рівні гарного хоббіста.
Теорія - ВЕЛИКА СИЛА)
Але практика доводить що...
В кожній банці все якось під ці лозунги не робить.
Багато невідомих,починаючи зі складу окремо взятої води.
Шукайте)
Продовжую готуватись до свого побутового тесту залізовмісних добрив і тестів заліза.
Знайшов доволі свіжі дані по концентрації мікроелементів (trace elements) у прісній воді та у тканинах водних рослин.
Цікаво, що концентрація заліза у воді що перевірялась, значно нижче, аніж типічна для Польщі концентрація заліза у чистих водах (згідно Biogeochemistry of Trace Elements, Kabata-Pendias, A., Pendias, H., 1999, але цю роботу я не знайшов).
І дивно бачити цифру у 1400 μg/L, коли концентрація у 1000 μg/L, а деінде і 500 μg/L, вказується як отруйна для риб.
Розкид концентрації заліза у куширі зануреному (ceratophyllum demersum) вражає. Здається ця рослина призвичаїлась до самих різних умов існування.
Дані взяті із статті Estimation of background concentrations of macro- and trace elements in an aquatic plant as a basis for the passive biomonitoring of pollution, автори Ludmiła Polechonska та Agnieszka Klink, опублікована у журналі Science of the Total Environment.
Було б дуже цікаво почути коментарі від профільних спеціалістів стосовно даних опублікованих у польському дослідженні.
2 пользователей поблагодарили Deus за данный пост:
Нічого особистого. Ви просили відгукнутися - от суб'єктивна думка хіміка. В біологію, біофізику, фізіологію, акваботаніку як науки не лізу. Бо не маю системних знань. Хоч і маю якийсь практичний досвід.
Линейный вид
